Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця. Державна установа «Національний інститут рака». Київська міська онкологічна лікарня.

Комплексний підхід до лікування жінок з дифузними формами фіброаденоматозу.

Зайчук В.В.1, Сидорчук О.І.1, Мотузюк І.М.1, Грівкова Л.В.1, Дроздов В.В.3, Савчук С.А.3, Штефура В.В., Щепотін І.Б.

У пошуках шляхів зниження частоти захворювання РМЗ увагу лікарів все більше привертає проблема фіброзно-кістозного фіброаденоматозу (ФКФ). Під час гістологічного дослідження грудей жінок віком 20-40 років, які померли з різних причин у 60-80% з них виявлялись явища ФКФ. У 30-40 % ФКФ виявляється при пальпації грудей [1-6]. За визначенням ВООЗ (Женева, 1984) ФКФ (дисплазія молочних залоз) визначається як фіброзно-кістозна хвороба, яка характеризується широким спектром проліферативних та регресивних змін тканини молочної залози з ненормальним співвідношенням епітеліального і сполучнотканинного компонентів. ФКФ — доброякісне захворювання, проте в багатьох випадку ця патологія може бути стадією в процесі канцерогенезу.

Фактично, немає єдиного специфічного фактора ризику для розвитку згаданої патології, оскільки вони характеризуються поліетіологічністю та мультифакторністю виникнення та пов’язані, як з генетичними так і зовнішніми чинниками [2-9].

За останні роки в медицині спостерігається збільшення зацікавленості у використанні природних лікувальних факторів, що особливо помітно по збільшенню застосування фітопрепаратів [4,5,6,9,10]. Якщо в семидесятих роках частка рослинних препаратів у лікарському арсеналі складала лише 30%, то до початку XXI сторіччя вона зросла до 50% продовжує збільшуватись. Згадана тенденція пов’язана з тим, що значна більшість фітопрепаратів мають властивість зменшувати негативні ефекти ксенобіотиків, в той же час справляючи виражений терапевтичний ефект, що особливо помітно при лікування хронічної патології [9,10].

Понад 10 років в Україні використовувались рослинні препарати Мастодінон® та Маммолептин®. Нами проведено дослідження щодо лікувальних властивостей вітчизняного рослинного препарату Вітокан® хворих на ФКФ [11,12].

Мета

Метою дослідження була оптимізація комплексного підходу до лікування жінок середнього віку з дифузними формами ФКФ на основі вибору оптимальної схеми терапії.

Матеріал та методи дослідження

Досліджено результати лікування 1374 мешканок Києва віком від 20 до 39 років (медіана 33 роки) з дифузними формами ФКФ, які спостерігались протягом 2003 — 2008 років. За основу розподілу використана класифікація Н.І. Рожкової (1985 рік) [6,13]. Кількість пацієнток хворих на дифузні форми ФКФ з кістозним компонентом становила 357(26%); з перевагою залозистого компонента — 234(17%); з перевагою фіброзного компоненту 187(13,6%); та змішаною формою — 596(43,4%). Хворі були пропорційно рандомізовані на основну — 754(55%) та контрольну — 620(45%) пацієнток. Критеріями включення в дослідження були наявність больового синдрому та/або відчуття дискомфорту, набряку молочних залоз та можливість регулярного огляду жінок. Хворі зі склерозуючим аденозом молочної залози, вогнищевими формами фіброаденоматозу, вираженою патологією статевої сфери, печінки та ендокринних залоз в дослідження не включались.

Кратність спостереження становила 3 місяці. Обстеження включало фізикальні методи та сонографію молочних залоз кожні 3 місяці, у жінок віком понад 35 років виконувалось мамографічне дослідження один раз на рік. Суб’єктивні відчуття визначались методом анкетування. Анкета-запитання щодо визначення інтенсивності прояву суб’єктивних проявів ФКФ.:

  1. Наявність болючості в молочних залозах.
  2. Тривалість болю (години, дні, тижні, постійно).
  3. Інтенсивність болю ( в балах по шкалі від 1 до 10).
  4. Відчуття дискомфорту в молочних залозах (в балах по шкалі від 1 до 10).
  5. Болючість при пальпації молочних залоз (в балах по шкалі від 1 до 10).
  6. Відчуття нагрубання молочних залоз (в балах по шкалі від 1 до 10).
  7. Пригнічення психоемоційного стану (в балах по шкалі від 1 до 10).

У хворих основної групи для реалізації антиоксидантної дії, проведення седативної терапії, корекції гормональних порушень та імунного статусу використовувався вітчизняний фітопрепарат Вітокан® виробництва ВАТ «Луганський хімфармзавод» м. Луганськ за ТУУ 1696813116.001-2000 (гігієнічий сертифікат МОЗ України № 5.08.07/5841 від 28.12.2000) — мультикомпонентний за складом, основою якого є настойка з 21 трав [11,12]. Препарат використовували способом, що рекомендується інструкцією — по 30 крапель тричі на день за 15 хвилин до вживання їжі, запиваючи теплою водою, протягом 3-4 місяців. Вітамінотерапія проводилась препаратом Оліговіт®.

Хворі контрольної групи одержували лікування полівітаміном Оліговіт® та мікстуру Кваттера за загальновідомою схемою [6]. Дані фіксувались через 3, 6 та 12 місяців спостереження. Враховувались результати анкетування, фізикального обстеження та сонографії [13]. Загальний термін лікування та спостереження кожної хворої тривав 1 рік.

Результати дослідження та їх обговорення

Клінічне спостереження за станом молочних залоз показало, що Вітокан® справляє значну дію на клінічну симптоматику та структуру молочних залоз. На тлі проведення терапії, вже через 3 місяці спостереження у пацієнток, які приймали Вітокан® відмічено позитивний клінічний ефект у більшості (543(72%)) хворих, який характеризувався повним зникненням масталгії та болючості при торканні, тоді як в контрольній групі цей показник досяг лише 202(33%). В обох групах зменшилась тривалість больових відчуттів, проте різниця між групами не була суттєвою. Відсоток зникнення згаданих суб’єктивних відчуттів у пацієнток груп спостереження наведена в наступній таблиці:

В результаті застосуваня ЗГТ та Вітокану повний клінічний ефект досягнули в 12 (40,0%) жінок І групи та в 21 (48,8%) ІІ групи, покращення спостерігалось в 15 (50,0%) та 21 (48,8%) спостережень. Покращення загально клінічного статусу, вегетативної симптоматики, стану слизової піхви представлена на рис. 2 та 3.

У 10 (33,3%) жінок І групи та 13 (30,2%)жінок ІІ групи діагностовано зменшення надмірної дратівливості. Скарги на пітливість зменшились в 24 (32,9%) жінок основної групи, з них на надмірну пітливість у 5 (16,7%) жінок І групи та 5 (11,6%) жінок ІІ групи. Кількість випадків відчуття жару на день після проведеного лікування зменшилась від 4-5 до 1-2, середня кількість 2-3 випадків, що сприяло зменшенню інтрасомнатичних порушень сну в 10 (33,3%) та в 12 (27,9%) жінок І та ІІ груп. Судинні кризи діагностовано в 9 (30,0%) та 12 (27,9%) жінок. Високий артеріальний тиск (140/95) мм.рт.ст. діагностовано в 7 (23,3%) та 10 (23,3%) жінок, а в 5 (14,0%) жінок ІІ групи позитивної динаміки не спостерігалось, так як у них була артеріальна гіпертензія не пов’язана із клімактеричним синдромом. Скарги на зниження лібідо виявлено в 15 (50,0%) та 19 (44,2%) жінок, сухість слизової оболонки вагіни — 10 (33,3%) та 10 (23,3%). Дані показники преставлені на рис.4.

До лікування Через 3 міс. Через 6 міс. Через 12 міс.
Наявність болю в молочних залозах (у % від усіх хворих у групі спостереження) Основна група 754 (100%) 543 (72%) 589 (78%) 626 (83%)
Контрольна група 620 (100%) 202 (33%) 225 (36,3%) 233 (37,6%)
Інтенсивність болю* Основна група 5,3±0,2 1,3±0,2** 1,1±0,1** 1,1±0,1**
Контрольна група 5,4±0,3 3,3±0,3** 3,3±0,2** 3,3±0,3**
Відчуття дискомфорту в молочних залозах* Основна група 8,1±0,01 4,1±0,1** 3,5±0,3** 3,6±0,1**
Контрольна група 8±0,02 6,9±0,3** 7,1±0,4** 7,1±0,5**
Болючість при пальпації молочних залоз* Основна група 6,4±0,4 2,2±0,1** 2,2±0,3** 2,3±0,4
Контрольна група 7,1±0,5 4,6±0,4** 4,3±0,5** 4,2±0,6
Відчуття нагрібання молочних залоз* Основна група 5,9±0,3 4,1±0,5 4,1±0,5 4,3±0,6
Контрольна група 5,9±0,4 4,8±0,7 4,7±0,7 5,1±0,9
Пригнічення психоемо­ційного стану* Основна група 6,2±0,5 2,5±0,6 2,3±0,4** 4,1±0,3
Контрольна група 5,9±0,4 3,3±0,8 5,7±0,3** 5,2±0,7

*середнє значення в балах (по умовній шкалі від 1 до 10)
**р≤0,05

Суб’єктивне погіршення відмічало 4(0,5%) основної та 18(2,9%) пацієнток контрольної групи. Пальпаторно у 132(17,5%) основної та у 77(12,4%) пацієнток контрольної груп відмічалось зменшення зернистості, щільності, тяжистості та напруженості тканин залози.

За сонографічними даними у 611(81%) пацієнток основної та 198(31,9%) контрольної груп за рік спостереження відмічена позитивна динаміка [13]:

До лікування Через 3 міс. Через 6 міс.
Зменшення кістозного компоненту (по розміру і кількості утворень) Основна група 281 (37%) 313 (41,5%) 340 (45%)
Контрольна група 111 (17,9%) 135 (21,8%) 137 (22%)
Зниження ехогенності залози Основна група 344 (45,6%) 351 (46,6%) 345 (45,7%)
Контрольна група 81 (13%) 78 (12,6%) 69 (11,1%)
Зниження інтенсивності інтерстиціального набряку Основна група 257(34,1%) 301 (39,9%) 321 (42,6%)
Контрольна група 83 (13,4%) 80 (12,9%) 79 (12,7%)
Всього у хворих* Основна група 504 (66,8%) 581 (77%) 611 (81%)
Контрольна група 212 (34,2%) 233 (37,6%) 198 (31,9%)

*у багатьох пацієнток відмічено покращання по декільком параметрам.

Важливо відмітити, що позитивні зміни, досягнуті лікуванням Вітоканом® завжди зберігались надалі протягом часу спостереження, чого не спостерігалось в групі контролю.

У 25(4%) хворих контрольної групи під час лікування виникла печія, а у однієї (0,2%) пацієнтки алергічна реакція у вигляді кропивниці. У жодної хворої основної групи ускладнень від прийому Вітокану® не було відмічено.

Висновок

Таким чином, проведене дослідження дозволяє стверджувати, що вітчизняний фітопрепарат Вітокан® є безпечним та ефективним засобом лікування дифузних форм ФКФ та може бути рекомендованим для широкого використання в поліклінічній практиці.

Использованная литература
  1. Colin C, Gaspard U, Lambotte R. Relationship of mastodynia with its endocrine environment and treatment in a double blind trial with lynestrenol// Arch Gynakol. — 1978 Feb 22. — Vol.225(1). — Р.7-13.
  2. Collaborative Group on Hormonal Factors in Breast Cancer.: Breast cancer and breastfeeding: collaborative reanalysis of individual data from 47 epidemiological studies in 30 countries, including 50302 women with breast cancer and 96973 women without the disease// Lancet. — 2002. — Vol.360 (9328). — Р. 187-95.
  3. Montgomery L.L., Tran K.N., Heelan M.C. et al.: Issues of regret in women with contralateral prophylactic mastectomies // Ann Surg Oncol. — 1999. — Vol.6(6). — Р. 546-52.
  4. Wilkins R.J. Polygenes, risk prediction, and targeted prevention of breast cancer //N Engl J Med. — 2008, Sep 25. — Vol.359(13). — Р.1406.
  5. Teixeira L., Julien C., Guimiot F. Polygenes, risk prediction, and targeted prevention of breast cancer//N Engl J Med. — 2008, Sep 25. — Vol.359(13). — Р. 1406-7.
  6. Серова О.Ф., Антонова Е.Г. Факторы риска развития фиброзно-кистозной мастопатии в репродуктивном возрасте и современные подходы к ее лечению//Вопр. гинекол., акушерства и перинатол. М. — 2003. — 2(4). — С.75—79.
  7. Jernström H. Polygenes, risk prediction, and targeted prevention of breast cancer//N Engl J Med. — 2008, Sep 25. — Vol.359(13). — Р. 1407.
  8. Smith I.E., Dowsett M. Aromatase inhibitors in breast cancer // N Engl J Med. — 2003. — Vol. 348(24). — Р. 2431-42.
  9. JJuraskova I., Butow P., Lopez A., Seccombe M., Coates A., Boyle F., McCarthy N., Reaby L., Forbes J.F. Improving informed consent: pilot of a decision aid for women invited to participate in a breast cancer prevention trial (IBIS-II DCIS) //Health Expect. — 2008,Sep. — Vol.11(3). — Р.252-62.
  10. Kubista E., Müller G., Spona J. Treatment of mastopathies with cyclic mastodynia. Clinical results and hormonal profiles //Fr Gynecol Obstet. — 1987, Apr. — Vol.82(4). — Р. 221-7.
  11. Заключение Государственной санитарно-гигиенической экспертизы № 5.08.07/2076 от 25.05.2000
  12. Заключение Государственной санитарно-гигиенической экспертизы № 05.03.02-06/46887 от 23.11.2004
  13. Корженкова Г.П. Комплексная рентгено-сонографическая диагностика заболеваний молочной железы. Практические рекомендации. Под редакцией Н.В. Кочергиной// ООО «Фирма Стром». — 2004. — 128. с
Ключові слова
дифузні форми фіброаденоматозу, лікування, Вітокан®.