Кафедра акушерства та гінекології № 1 (зав. проф. Юзько О.М), Український державний інститут репродуктології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м.Київ.

НОВЫЙ ПОДХОД К КОРРЕКЦИИ СИСТЕМНЫХ НАРУШЕНИЙ У ЖЕНЩИН С ХИРУРГИЧЕСКОЙ МЕНОПАУЗОЙ

Роженко А.В.

Провели дослідження у 73 пацієнток із хірургічною менопаузою. Вивчили ефективність та вплив на динаміку менопаузальних розладів препарату Вітокан в поєднанні із мікродозованими препаратами замісної гормональної терапії. Детальний аналіз анамнестичних даних та анкет жінок дозволив оцінити зниження ступіню прояву менопаузальних розладів. Застосування Вітокану в поєднанні із препаратами ЗГТ дозволяє в 1,22 рази зменшити прояви загальноклінічної та вегетативної симптоматики (відчуття жару, збільшена пітливість, серцебиття, головний біль, психо-емоційні розлади).

Chair of Obstetrics and Gynecology No. 1 (chaired by prof. O.M. Yuzko), the Ukrainian State Institute of Reproductology, P. L. Shupyk National Medical Academy of Post-Graduate Education, Kyiv

New approach to correction of systemic disturbances in women with surgical menopause

A.V. Rozhenko

Abstract: 73 patients with surgical menopause have been studied. The studies have evaluated the efficiency and effect of Vitocan combined with micro doses of hormonal replacement therapy on the dynamics of menopausal disorders. Detailed analysis of case histories and questionnaires of women allowed to evaluate the reduction in the severity of menopausal disorders. The use of Vitokan combined with hormonal replacement therapy leads to 1.22 reduction in the general clinical and vegetative symptoms (hot flashes, increased sweating, palpitations, headaches, psycho-emotional disorders).

Збільшення в останні роки частоти випадків доброякісних новоутворень матки та яєчників серед жінок репродуктивного та пременопаузального віку у 68-72% випадків є показанням до оперативного втручання, що змушує приділяти все більшу увагу проблемі хірургічної менопаузи.

Ранні прояви менопаузального синдрому істотно знижують якість життя жінок працездатного віку, часом на піку їхньої соціальної активності, тому проблеми лікування цієї патології здобувають важливе соціальне й економічне значення. На даний час визнається, що в основі розвитку менопаузального синдрому у жінок в віковий і хірургічній менопаузі ведучу роль відіграють зміни гіпоталамо-лімбічної регуляції, що призводить до порушень у функціонуванні вегетативної нервової системи у відповідь на зміни в гормональній регуляції організму. Багатьма авторами підкреслюється, що розвиток ранніх психоневрологічних проявів відіграє ведучу роль у прогресуванні менопаузального синдрому і є надалі базою для формування важких ускладнень постменопаузи.

Термін «хірургічна менопауза» використовується стосовно жінок, менструальна функція яких була штучно припинена в результаті видалення яєчників і матки або тільки матки. Якщо два перших варіанти хірургічної менопаузи можна віднести до естрогендефіцитних, то в хірургічній менопаузі при збереженні одного або обох яєчників такої ясності немає. Дані літератури стосовно функції яєчників після гістеректомії вкрай суперечливі, що відбивається на певних ускладненнях при виборі обсягу оперативного втручання та відсутності єдиного підходу до профілактики менопаузальних порушень.

В період після гістеректомії відбувається інволюція паренхіми яєчників, яка веде до зниження продукції статевих гормонів (естрогену, прогестерону, тестостерону) та збільшення продукції гонадотропних гормонів гіпофізу. Тому при зменшенні функціональної активності яєчників ми для лікування застосовуємо замісну гормональну терапію. Застосування ЗГТ значно зменшує частоту та перебіг вазомоторних симптомів та розладів, покращує вуглеводний, ліпідний обмін, попереджає зниження мінеральної щільності кісткової маси і покращує життя жінки.

Однак вибір гормонального препарату повинен відбуватися , виходячи з тої гінекологічної патології, з приводу якої і було проведено оперативне втручання, супутніх екстрагенітальних захворювань, стану молочних залоз, виникаючих пріоритетних розладів після операції, результатів додаткових лабораторних та інструментальних досліджень. Застосування препаратів природного походження дія яких зумовлена стимуляцією та відновленням протекторних та адаптаційних механізмів є одним із кроків до удосконалення медикаментозної терапії постменопаузальних порушень.

Мета

Мета роботи: вивчення поєднаного терапевтичного впливу ЗГТ та Вітокан у жінок із хірургічною менопаузою.

Матеріал та методи дослідження

Обстежено 73 жінки у віці від 38 до 56 років. В залежності від лікування вони були розподілені на наступні групи: І група 30 жінок, які для зменшення клімактеричних проявів приймали мікродозовані препарати ЗГТ, ІІ група 43 жінки — поєднання препаратів ЗГТ із Вітокан. Критерієм відбору у групи була проведена гістеректомія. У всіх пацієнток розлади після оперативного втручання характеризувались проявами у вигляді вегето-судинних (відчуття жару, надмірна пітливість, головний біль, головокружіння, нудота, блювота, болі в ділянці серця, серцебиття, коливання показників АТ) та нервово-психічних розладів (дратівливість, депресія, плаксивість, агресивність, емоційна лабільність, втомлюваність, парестезії, поганий сон та ін.). Функціональний стан гіпофізарно-яєчникової системи вивчали за допомогою гормональних, біохімічних, ультразвукових рентгенологічних методів дослідження. При ретроспективному дослідженні ми проаналізували дані соціально-економічного статусу, соматичного, гінекологічного, акушерського, імунологічного й алерголічного анамнезу. Всім жінкам проводилось повне клініко-лабораторне обстеження. Рівень гормонів у сироватці крові досліджували імуноферментним методом за допомогою тест-системи «Хема-медіка» (Росія).

Розроблено анкету для оцінки ефективності терапевтичних заходів в якій занесено діагноз, тривалість розладів, вказівка на попередньо проведене лікування, супутні захворювання. Впродовж 14 днів ми провели анкетування всіх симптомів у обстежених жінок до початку лікування. Динаміка загальних та вегетативних симптомів реєструвалась в анкетах. Постоперативні розлади оцінювали по п’ятибальній шкалі (від «ні» до «симптом виявляється дуже сильно») у вигляді вербальної аналогової шкали оцінки хірургічної менопаузи: відчуття жару, надмірна пітливість, головний біль, головокружіння, нудота, блювота, болі в ділянці серця, серцебиття, порушення сну, депресивність, дратівливість, зниження пам’яті, зниження лібідо, розлади сечостатевої системи, сухість слизової вагіни, болі в суглобах та м’язах, інтрасомнічні порушення сну (пробудження за рахунок відчуття жару). Оцінкою ефективності лікування було зниження сумарної оцінки важкості симптомів хірургічної менопаузи по шкалі після 8-12 тижнів лікування. Під час дослідження регіструвалась частота застосування лікарського препарату та його терапевтичний ефект, побічні ефекти.

Вітокан® — це багатокомпонентний препарат, основою якого є настоянка із 21 лікарської рослини. До основних властивостей якого належать: дезінтоксикаційна, протизапальна, онкопротекторна, анальгезуюча, загальнозміцнююча дія, легка заспокійлива та імуностимулююча дія. Позитивно впливає на роботу серцево-судинної, сечостатевої системи та шлунково кишкового тракту. Препарат знижує нервову збудливість та головний біль, покращує сон, підвищує працездатність.

Тривалість прийому препарату Вітокан склала 4 тижні по 30 кр. 3 рази на добу (запивати ½ склянки теплої води) за 15-30 хв до їди. Результати дослідження опрацьовані за допомогою пакету програм Exel-2007, STATISTICA 5A. Дані наведені у вигляді середніх арифметичних значень та стандартних відхилень. При порівнянні варіаційних рядів враховувались достовірні розходження (р<0,05).

Результати дослідження та їх обговорення

Середній вік обстежених становив 36,5±3,6 роки, середня тривалість менопаузальних розладів 1,82±1,02.

До початку лікування скарги на дратівливість були в 73 (100,0%) жінок, із них у 17 (56,7%) жінок І групи та 26 (60,5%)жінок ІІ групи — надмірна дратівливість (4-5 балів). Скарги на пітливість діагностовано в 64 (87,7%) жінок основної групи, з них на надмірну пітливість у 8 (26,7%) жінок І групи та 9 (20,7%) жінок ІІ групи. Кількість випадків відчуття жару на день становила від 10-12 до 2-4, середня кількість 5-6 випадків, що безперечно є причиною інтрасомнічних порушень сну (пробудження внаслідок відчуття жару) в 17 (56,6%) та в 30 (69,8%) жінок І та ІІ груп. Судинні кризи діагностовано в 16 (53,3%) та 22 (51,2%) жінок. Високий артеріальний тиск (150/100) мм.рт.ст. діагностовано в 13 (43,3%) та 18 (41,8%) жінок. Скарги на зниження лібідо виявлено в 27 (90,0%) та 39 (90,7%) жінок, сухість слизової оболонки вагіни — 15 (50,0%) та 19 (44,2%). Дані показники представлені на рис.1

Рис. 1. Частота проявів хірургічної менопаузи у обстежених жінок

В результаті застосуваня ЗГТ та Вітокану повний клінічний ефект досягнули в 12 (40,0%) жінок І групи та в 21 (48,8%) ІІ групи, покращення спостерігалось в 15 (50,0%) та 21 (48,8%) спостережень. Покращення загально клінічного статусу, вегетативної симптоматики, стану слизової піхви представлена на рис. 2 та 3.

Рис. 2. Частота проявів хірургічної менопаузи у жінок I групи

Рис. 3. Частота проявів хірургічної менопаузи у жінок II групи

У 10 (33,3%) жінок І групи та 13 (30,2%)жінок ІІ групи діагностовано зменшення надмірної дратівливості. Скарги на пітливість зменшились в 24 (32,9%) жінок основної групи, з них на надмірну пітливість у 5 (16,7%) жінок І групи та 5 (11,6%) жінок ІІ групи. Кількість випадків відчуття жару на день після проведеного лікування зменшилась від 4-5 до 1-2, середня кількість 2-3 випадків, що сприяло зменшенню інтрасомнатичних порушень сну в 10 (33,3%) та в 12 (27,9%) жінок І та ІІ груп. Судинні кризи діагностовано в 9 (30,0%) та 12 (27,9%) жінок. Високий артеріальний тиск (140/95) мм.рт.ст. діагностовано в 7 (23,3%) та 10 (23,3%) жінок, а в 5 (14,0%) жінок ІІ групи позитивної динаміки не спостерігалось, так як у них була артеріальна гіпертензія не пов’язана із клімактеричним синдромом. Скарги на зниження лібідо виявлено в 15 (50,0%) та 19 (44,2%) жінок, сухість слизової оболонки вагіни — 10 (33,3%) та 10 (23,3%). Дані показники преставлені на рис.4.

Рис. 4. Частота проявів хірургічної менопаузи у обстежених жінок після проведеного лікування

Висновок

Застосування препарату Вітокан в поєднанні із препаратами ЗГТ дозволяє в 1,22 рази зменшити прояви загальноклінічної та вегетативної симптоматики при хірургічній менопаузі та досягти повного клінічного ефекту від поєднаної терапії у 21 (48,8%) жінок ІІ групи, в порівнянні із 12 (40,0%) — І групи.

Перспективи подальших досліджень. Проаналізувати частоту та ступінь тяжкості синдрому хірургічної менопаузи у жінок після гістер- та гістероваріоектомії шляхом визначення системних порушень, розробити та впровадити у клінічну практику нові адекватні патогенетично обґрунтовані способи профілактики та корекції патологічних змін залежно від віку та поєднаної патології.

Использованная литература
  1. Гинекология справочник практического врача под ред. Сильвии К. Роузвина.: МЕДпресс, 2007. — 520 с.
  2. И. Герхард, Макаров О., Венцковский Б. Лечение климактерических расстройств при помощи гомеопатического комбинированого препарата // Gyn Prakticsche Gynakologie 1998; 3: 400-406.
  3. Постменопаузальная терапия./ Вихляева Е.М. — М.: «Медпресс-информ», 2008. с. 48-50.
  4. Манушаров Р.А., Черкезова Э.И. Применение Климактоплана при климактерических расстройствах в постменопаузе // Русский медицинский журнал. −2005.- Том 13, № 28. — С.34-39.
  5. Сметник В.П. Клиническая эффективность заместительной гормональной терапии: М., 2001. С. 9-14.
  6. Van Seumeren J. Maturitas, 2000; 34 (Suppl. 1): S3-S8.
  7. Astrotbmann, HPG. Climacteric 2003; 6: 337-346.
Ключові слова
Хірургічна менопауза, замісна гормонотерапія.
Keywords
Surgical menopause, hormonal replacement therapy.